Минусовка: Войтюк Аркадий - Лист солдата (с бэком)

Я знову залежний від держави й обов’язків
Залишив одну тебе за сотні кілометрів – божевільно
Так час іде повільно
Мій почерк, напевно, змінився на гірше
Але я у серці тримаю найвище стабільно
Пишу тобі похмільно
Ти просто знай, що люблю безмежно
Ти просто знай, що давно залежний
Ти просто знай – я повернусь скоро
Ти просто знай – я тримаю слово
Ти просто знай, ти просто знай, ти просто знай
У нас тут грози, безжалісні грози
Коли я пишу тобі – нагортаються сльози з неволі
Не сяють навіть зорі
Здається ще трошки, і все закінчиться
Але так тривожно. Пишу бо не спиться. Кохаю.
І ще раз нагадаю
Ти просто знай, що люблю безмежно
Ти просто знай, що давно залежний
Ти просто знай – я повернусь скоро
Ти просто знай – я тримаю слово
Ти просто знай, ти просто знай, ти просто знай
Ти просто знай, що люблю безмежно
Ти просто знай, що давно залежний
Ти просто знай – я повернусь скоро
Ти просто знай – я тримаю слово
Ти просто знай, ти просто знай, ти просто знай